"... Логіка складного сучасного життя зумовлює необхідність пошуків нових підходів до формування свідомих, духовно багатих, здатних до творчої праці людей, спроможних до вирішення актуальних проблем." (з "Картки кращого педагогічного досвіду" клубу "Діалог".)

 

ЮРІЙ КАРАШІВСЬКИЙ, 2 курс

 

Уявимо собі наше місто великим лісом, будинки в якому – дерева, а ми – мешканці цього лісу, які полюбляють гріти теревені на сонячних галявинах цього міста – затишних квартирах. Найактивніше життя вирує в мурашнику – там завжди вдосталь сонця і тепла. Метушня, живий рух: кожен чимось зайнятий, кожен виконує свою функцію. Але не все так механічно. Адже мова йде про людей, про маленьких людей, які об'єднані одним спільним захопленням – клубом "Діалог".

 

Досвід – річ серйозна і при тривалому накопиченні, коли досягнуто певної критичної маси, він починає і його починають втілювати: отримують життя різнопланові проекти, заходи та акції. А коли все це поєднано з можливістю самореалізації та керовано любов'ю до дітей, а ще коли цей досвід педагогічний, то створення клубу являється найкращим втіленням всього вище мною перерахованого. Мабуть так міркувала одна цікава жінка, знана мною як Галина Мирославівна Прокопик.

 

Спортивні секції формують майбутню людину за гумовими стандартами "вище, сильніше, швидше", художні гуртки допомагають дитині розвинути свої нахили та займатись тим, що подобається. Та невистачає тут, на мою думку, того, що в житті кожної людини забезпечує їй повноцінне існування, а саме – комунікабельності...

 

В клубі "Діалог" завжди людно. Діти почувають себе вільно та розкуто, постійно зайняті в грі або роботі. Будь-який примус тут відсутній. Вони займаються в клубі тим, до чого в буденному житті не проявили б жодного інтересу: мікшують старенькими журналами, вирізаючи цікаві аплікації для стінгазети, вирізають з картону декорації, які згодом допомагають їм почувати себе затишно на сцені, співають пісні і просто спілкуються. "...

 

система діяльності клубу "Діалог" ґрунтується на самодіяльності, ініціативі, інтересі, творчості, вільному виборі напрямків і видів діяльності з орієнтацією на формування загальнолюдських і національних цінностей". Членами клубу можуть бути учні 8-11 класів, студенти ПТУ, СПТУ та ВУЗів, тобто кожен бажаючий. Та не кожен витримує "тягар" зацікавленості собою та оточуючими. ...

 

Вулиця – школа життя. Брутальна та жорстока, переповнена реальністю. Школа – один з провулків цієї вулиці, - виживає сильніший, хитріший, нагліший... Під дію цього закону джунглів потрапляють і великі, і маленькі люди. Вулиця. Все, що стається з учнями цієї "школи" стає їхнім досвідом і проектується в наше спільне життя. Вступаючи в суперечку з законами брудних підвалів, маленькі люди ведуть діалог цинічних буднів, переживають поразку за поразкою.

 

А ми... Мовчки спостерігаємо, як діалог перетворюється в монолог. Центром тяжіння клубу та його ідеологічним керівником є Галина Мирославівна. Діти чуйно сприймають її увагу і віддячують в найкращий спосіб – вони приходять до неї. Приходять тоді, коли їм нудно сидіти вдома, коли їм радісно і коли сумно. Приходять і через п'ять-десять років, ставши дорослими.

 

Десятий рік діяльності "Діалогу". Строк не малий. Це вказує на те, що клуб потрібен його вихованцям і є бажаним та улюбленим місцем творчої праці і організованого дозвілля підлітків та молоді міста. ... Проблеми існують для того, щоб їх вирішувати. А день сьогоднішній ними просто переповнений. Симбіоз завжди допомагав вижити видам, підвидам, популяціям. Хотілося, щоб клуб "Діалог" залишався собою ще не одне десятиліття і надалі поєднував в собі все те, за що ми так його любимо.